Україна планує об’єднання освітніх стандартів з ЄС: амбітні плани

Українська система освіти прагне інтегруватися з освітньою системою Європейського Союзу, про що розповів голова парламентського комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак під час національної освітньої (не)конференції «Точка стійкості», організованої громадською організацією «Едкемп Україна».

Підтримка зв’язку з українськими школярами за кордоном та інтеграція в європейський освітній простір

Народний депутат повідомив, що близько мільйона дітей наразі проживають за межами України, і деякі з них не повернуться. Тому держава повинна шукати способи підтримувати зв’язок з цими учнями та їхніми батьками.

Сергій Бабак зазначив, що Україна перестала вимагати від дітей дистанційного навчання на повну потужність в Україні. До академічної успішності тепер зараховуються предмети, які українські школярі вивчають в інших країнах, навіть якщо освітні програми відрізняються. Визнання цих предметів відбувається за умови, що під час навчального процесу діти мають заняття з української мови, історії, культури та географії.

Здобуття загальної середньої освіти має полегшити єдина система європейського освітнього простору, яку прагне побудувати Україна. Бабак пояснив, що системи стануть практично ідентичними, і дипломи та свідоцтва про здобуття освіти визнаватимуться з обох сторін. Він додав, що після вступу України в ЄС, що наразі обговорюється, буде потрібно 5—7 років для адаптації української системи до європейської. Спочатку Україна завершить реформу «Нова українська школа» (НУШ), перейшовши на 12-річну систему шкільної освіти.

Гармонізація української освіти з системою ЄС: нові кроки та виклики

Освітній омбудсман Сергій Горбачов підкреслив, що у процесі створення єдиного освітнього простору Україна повинна не уніфікувати свою систему, а гармонізувати її з освітньою системою ЄС.

З метою збереження зв’язку з учнями Україна наразі надсилає державні підручники до різних навчальних центрів і місцевих шкіл за кордоном, оскільки українські вчителі також перебувають в еміграції та мають можливість викладати, зазначив Сергій Бабак.

Голова ради ГО «ЕдКемп Україна» Олександр Елькін додав, що громадський сектор підтримує державну політику щодо забезпечення освіти для учнів, які через війну опинилися в різних умовах. Зокрема, команда EdCamp Ukraine стала національним координатором міжнародного дослідження соціально-емоційних навичок (ДоСЕН), проведеного в українських школах минулого року. Також у співпраці з державним сектором команда запровадила ініціативу з подолання освітніх втрат та розривів під назвою «ПОВІР». У пілотному проєкті беруть участь дві тисячі українських дітей, серед яких є учні та учениці, що наразі проживають у 15 країнах світу, зокрема в Іспанії, Ірландії, Литві, Німеччині, Норвегії та інших.

Дослідження ДоСЕН показало, що в українських учнів 15-річного віку менш розвинені навички мотивації досягати, довіри, оптимізму, енергійності й упевненості в собі, ніж у 10-річних. Водночас молодші учні менше вміють співпереживати, демонструють гіршу толерантність, відповідальність, креативність та допитливість порівняно з 15-річними.

«Детектор медіа» повідомив, що в Україні запрацювала національна освітня платформа «ПОВІР», яка допомагає учням середньої та старшої школи надолужити втрачені через пандемію та війну знання. До кінця 2024 року участь у тестуванні платформи візьмуть дві тисячі учнів 7, 9 і 11 класів. «ПОВІР» є акронімом від фрази «подолання освітніх втрат і розривів».

Про контекст розвитку системи освіти, підтримку освітян, подолання освітніх втрат і виклики в умовах війни «Детектор медіа» поговорив із Зоєю Литвин, керівницею громадської спілки «Освіторія» та засновницею «Новопечерської школи».

В Україні створили шкалу, яка порівнює системи оцінювання різних країн з українською 12-бальною системою.